1. Словник української мови Грінченка

валюшник

Валюшник, -ка

м. = валюша. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюшник — ва́люшник іменник чоловічого роду майстерня валю́шник іменник чоловічого роду, істота сукновал рідко Орфографічний словник української мови
  2. валюшник — -а, ч., заст. Валяльник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валюшник — ВАЛЮ́ШНИК, а, ч., заст. Валяльник. У місті працювало багато фарбувальників шерсті, валюшників, закрійників, кравців (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. валюшник — ВАЛЮ́ШНИК, а, ч., заст. Валяльник. Словник української мови в 11 томах