1. Орфографічний словник української мови

валюшник

ва́люшник

іменник чоловічого роду

майстерня

валю́шник

іменник чоловічого роду, істота

сукновал

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюшник — -а, ч., заст. Валяльник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. валюшник — ВАЛЮ́ШНИК, а, ч., заст. Валяльник. У місті працювало багато фарбувальників шерсті, валюшників, закрійників, кравців (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. валюшник — ВАЛЮ́ШНИК, а, ч., заст. Валяльник. Словник української мови в 11 томах
  4. валюшник — Валюшник, -ка м. = валюша. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка