ведмежий

Ведмедячий, ведмежий, -а, -е

Медвѣжій. Рудч. Ск. І. 134. Греб. 365. Ведмедячий барліг. Грин. І. 181. ведмеже ухо. раст. а) Verbascuin Thapsus. ЗЮЗО. І. 140. б) Salvia Aethiopis L. ЗЮЗО. І. 134.

---------------

Ведмежий

см. ведмедячий.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ведмежий — ведме́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ведмежий — -а, -е. 1》 Прикм. до ведмідь 1). || Зробл. із шкури ведмедя. 2》 перен. Який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ведмежий — ВЕДМЕ́ЖИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмі́дь 1. Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Леся Українка); Засніжені Татри... Ялиці, Смереки та буки ставні, Сліди ланцюжкові лисиці, Ведмежої віддрук ступні (М. Словник української мови у 20 томах
  4. ведмежий — ВЕДМЕ́ДЯЧИЙ (належний ведмедеві), ВЕДМЕ́ЖИЙ, ВЕДМЕ́ДІВ, МЕДВЕ́ДЯЧИЙ діал., МЕДВЕ́ЖИЙ діал. — Для міцності й здоров'я споживав ведмедячого сала (П. Загребельний); Два тижні блукав Степан по тайзі, шукаючи ведмежого барлога (В. Словник синонімів української мови
  5. ведмежий — Ведме́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ведмежий — ВЕДМЕ́ЖИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмі́дь 1. Давали Надаремне сто талярів За ведмежу пишну шкуру! (Л. Укр., IV, 1954, 138); Він кладе на стіл копчене ведмеже м’ясо (Донч. Словник української мови в 11 томах