вершій

Вершій, -шія

м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершій — верші́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вершій — -я, ч. Робітник, що укладає верх стогу, скирти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершій — ВЕРШІ́Й, я́, ч., рідко. Робітник, що укладає верх стогу, скирти, копиці. Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. вершій — ВЕРШІ́Й, я́, ч. Робітник, що укладав верх стогу, скирти. Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах