вершій
Вершій, -шія
м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершій — верші́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вершій — -я, ч. Робітник, що укладає верх стогу, скирти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершій — ВЕРШІ́Й, я́, ч., рідко. Робітник, що укладає верх стогу, скирти, копиці. Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
- вершій — ВЕРШІ́Й, я́, ч. Робітник, що укладав верх стогу, скирти. Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах