1. Словник української мови у 20 томах

вершій

ВЕРШІ́Й, я́, ч., рідко.

Робітник, що укладає верх стогу, скирти, копиці.

Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершій — верші́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вершій — -я, ч. Робітник, що укладає верх стогу, скирти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершій — ВЕРШІ́Й, я́, ч. Робітник, що укладав верх стогу, скирти. Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. вершій — Вершій, -шія м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у. Словник української мови Грінченка