1. Словник української мови Грінченка

виболіти

Ви́боліти, -лю, -лиш

гл. Переболѣть, отболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виболіти — ви́боліти дієслово доконаного виду зазнати мук, страждань діал. Орфографічний словник української мови
  2. виболіти — -ію, -ієш, док., діал. Зазнати болю, мук, страждань. || перех. Створити що-небудь, подолавши переживання, вагання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виболіти — ВИ́БОЛІТИ, ію, ієш, док. Зазнати болю, мук, страждань. Подивились ті люди на мене: я тілько що дишу. Виболів, дак такий слабий, що й не двигну нічим (з казки); – А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще: і вихворів, і виболів (С. Словник української мови у 20 томах
  4. виболіти — ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Словник синонімів української мови
  5. виболіти — ВИ́БОЛІТИ, ію, ієш, док., діал. Зазнати болю, мук, страждань. — А що вже цьому Андрійкові безталанному, то й за всіх краще: і вихворів і виболів (Вас., II, 1959, 281); Трапляється ж у житті й таке, про що нікому не хочеш і не можеш розповісти. Словник української мови в 11 томах