1. Словник української мови Грінченка

вибовтувати

Вибо́втувати, -тую, -єш

сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибовтувати — вибо́втувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибовтувати — -ую, -уєш, недок., вибовтати, -аю, -аєш, док., перех. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибовтувати — ВИБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Несильний ривок вудлищем заставляє приманку булькати й вибовтувати фонтани води вперед (із журн.). 2. розм., рідко. Словник української мови у 20 томах
  4. вибовтувати — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)... Словник синонімів української мови
  5. вибовтувати — ВИБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВТАТИ, аю, аєш, док., перех. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Словник української мови в 11 томах