1. Орфографічний словник української мови

вибовтувати

вибо́втувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибовтувати — -ую, -уєш, недок., вибовтати, -аю, -аєш, док., перех. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вибовтувати — ВИБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Несильний ривок вудлищем заставляє приманку булькати й вибовтувати фонтани води вперед (із журн.). 2. розм., рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. вибовтувати — ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)... Словник синонімів української мови
  4. вибовтувати — ВИБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БОВТАТИ, аю, аєш, док., перех. Бовтаючи, частинами виливати якусь рідину; вихлюпувати. Словник української мови в 11 томах
  5. вибовтувати — Вибо́втувати, -тую, -єш сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать. Словник української мови Грінченка