видерти
Ви́дерти, -ся
см. видирати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видерти — ви́дерти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- видерти — див. видирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видерти — ВИ́ДЕРТИ див. видира́ти. Словник української мови у 20 томах
- видерти — ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Фразеологічний словник української мови
- видерти — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
- видерти — Ви́дерти, див. видира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- видерти — ВИ́ДЕРТИ див. видира́ти. Словник української мови в 11 томах