1. Словник української мови у 20 томах

видерти

ВИ́ДЕРТИ див. видира́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видерти — ви́дерти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видерти — див. видирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видерти — ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Фразеологічний словник української мови
  4. видерти — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
  5. видерти — Ви́дерти, див. видира́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. видерти — ВИ́ДЕРТИ див. видира́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. видерти — Ви́дерти, -ся см. видирати, -ся. Словник української мови Грінченка