видержувати

ВИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЕРЖАТИ, жу, жиш, док.

1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.; витримувати.

– А почва [ґрунт], знаєте, не видержує суші. Твердіє, репає... (У. Самчук);

Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала (прислів'я);

Не видержав тонкий зубок – порепався надвоє... (Панас Мирний);

* Образно. Змінили колію. Міцна оновлена дорога, бач, простягнулась, як струна, наш розмах видержить вона (П. Дорошко).

2. що і без прям. дод. Зносити велике фізичне або моральне напруження, біль, несприятливі умови і т. ін.

Ридання ще змагалося, ще розривало груди, але в грудях уже не ставало сили його видержувати (Б. Грінченко);

Служив не раз Степан і на заводі, на сахарні, та тільки недовго видержував у ряду з тими здоровалями [здорованями] (Дніпрова Чайка);

Сопуху в ямі занадто багато .. Ні, довше не видержу! (І. Франко).

3. що. Не піддаватися, виявляти стійкість, моральну силу у відповідь на якусь дію.

Дивиться [Хуса] пильно Сабіні в вічі, вона твердо видержує його погляд (Леся Українка);

Очима вони стрілись. Мишачий погляд не видержав палкого та гострого – і в одну мить перебіг на діло (Панас Мирний);

Райко видержав мовчанку (С. Васильченко).

4. перев. із запереч. не, розм. Виявляти витримку (у 1 знач.), терпіння.

Бонковський сипав компліменти, жартував, а Олеся не видержала й почала знов реготатись (І. Нечуй-Левицький);

Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули (Остап Вишня).

5. При перевірці, випробуванні виявлятися здатним, гідним певних вимог.

– А може я й екзамену не здержу в технічне! – надумалося йому. – Ні, хіба ж я дурніший за других?.. Інші видержують, а я хіба ні? (С. Васильченко);

Сергієві потрібно було зібратися і неодмінно видержати всі труднощі майбутньої співбесіди (із журн.).

6. Послідовно робити що-небудь; дотримуватися чогось.

Здається, що пшениця сиплеться в полі, що пан не видержить більше, ось-ось покличе жати, пристане на те, чого бажають люди (М. Коцюбинський).

7. що, спец. Довго зберігати щось у спеціальних умовах для набуття високої якості.

– Такого мускату ви не куштували ніколи. Старий видержує його по п'ять-шість років (Ю. Смолич).