видержувати

ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм., ПЕРЕТРИВА́ТИ розм., ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ) розм. рідко, ВИ́ДИХАТИ розм. рідко, ВИ́ТРИВАТИ діал.; ДОТРИ́МАТИСЯ, ДОДЕ́РЖАТИСЯ (до певного часу); ПЕРЕВАРИ́ТИ розм., ПЕРЕТРАВИ́ТИ розм. (перев. з запереч. н е — важко, через силу переносити кого-, що-небудь). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, зно́сити, перено́сити, вите́рплювати, перете́рплювати, пережива́ти, терпі́ти, вино́сити, дотри́муватися, доде́ржуватися, перева́рювати, перетра́влювати. Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (М. Коцюбинський); Його залізне тіло витримувало й не таку біганину (Ю. Яновський); Її змучене, помарніле лице скинулось на лице людини, що видержала важку хворобу (І. Нечуй-Левицький); Хай на Сибір засилають, — Ми всі тортури знесем! (пісня); Минуло стільки літ у самоті... Не вірила, що можна у житті Таке перенести, Таке перетерпіти... (Л. Забашта); Там батько.. Не витерпів лихої долі, Умер на панщині! (Т. Шевченко); Багато всякого лиха та горя довелося йому (Шевченкові) пережити на своєму віку (Панас Мирний); Вона сього не стерпить, вона ані одної хвилі не знесе, щоб нею так поневіряв той чоловік (І. Франко); За те, що син тебе кохає, Що внук матусенькою зве, — Вона усе перестраждає, Вона усе переживе (М. Гірник); Мою любов я тільки їй (Україні) віддам! За муки всі, що винесла в неволі (В. Сосюра); — Ми спільно перетривали тисячні пригоди і негоди (І. Франко); "Пустіть!.. кричить Рябко: — не будь я песький син, Коли вже вдержу більш!.." (П. Гулак-Артемовський); Цілий тиждень Сергій провалявся в бараку, ледве видихав (Г. Коцюба); Йому ще байдуже, але бідна Настя навряд чи витримає (М. Коцюбинський); Скрутно прийшлася година голодна: З осені хліб купували; ..Всилу додержались, поки робота Знову у полі відкрилась (І. Манжура); Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (А. Хижняк); — Страх не люблю ябед, просто не перетравлюю їх зовсім (М. Чабанівський).

ВИ́ТРИМАТИ (зберегти свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ВДЕ́РЖАТИ (УДЕ́РЖАТИ), ПЕРЕНЕСТИ́ (температуру). — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати, перено́сити. Всі бурі витримав наш корабель (В. Мисик); Не видержав тонкий зубок — перепався надвоє (Панас Мирний); Віз не вдержав і... загув — тріснув до розвори! (С. Олійник); Багато видів плодових гібридів перенесли мороз і розцвіли (О. Довженко).

ВИ́ТРИМАТИ (не піддатися, виявити стійкість, моральну силу у відповідь на яку-небудь дію), ВИ́ДЕРЖАТИ. — Недок.: витри́мувати, виде́ржувати. Син мовчки витримав колючий, докірливий батьків погляд (О. Гончар); Христю так той переказ уразив, що вона не видержала — заплакала (Панас Мирний).

ВИТРИ́МУВАТИ (зберігати що-небудь протягом тривалого часу в спеціальних умовах для набуття певних якостей), ВИДЕ́РЖУВАТИ. — Док.: ви́тримати, ви́держати. Коньячний спирт витримують мінімум три роки в спеціальних дубових діжках (з журналу); Такого мускату ви не куштували ніколи. Старий видержує його по 5-6 років (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видержувати — виде́ржувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видержувати — -ую, -уєш, недок., видержати, -жу, -жиш, док. 1》 перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. 2》 перех. і неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видержувати — ВИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЕРЖАТИ, жу, жиш, док. 1. що і без прям. дод. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін.; витримувати. Словник української мови у 20 томах
  4. видержувати — ВИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДЕРЖАТИ, жу, жиш, док. 1. перех. і неперех. Зберігати свої властивості, попередній стан, незважаючи на дію великої ваги, тиску, удару, стрімкого руху чого-небудь і т. ін. Їж, на живіт не вважай, аби шкура видержала (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  5. видержувати — Видержувати, -жую, -єш сов. в. видержати, -лу, -жиш, гл. Выдерживать, выдержать, выносить, вынести, вытерпѣть. Видержуйте, небожата, і йдіть до самого кінця. Хат. XXII. Чи гріх, чи два, а вже не видержу. Ном. № 118. Словник української мови Грінченка