1. Словник синонімів української мови

видержка

ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. При виконанні своїх обов'язків йому особливо належить зберігати витримку (Ю. Бедзик); Його досвід, його вміння і витриманість врятували рибальське судно й людей (А. Шиян); Він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою (О. Гончар); Той страждання й болі переніс, Хто стійкості навчався у народу (Л. Дмитерко); Вона не мала характеру, її можна було на все підмовити (М. Коцюбинський); Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну врівноваженість (Ірина Вільде); Старий князь вислухав сотника з належним спокоєм і самовладанням (І. Ле); Нечіпай похмуро спалахнув, але дисципліна примушувала його стримати свої почуття (І. Микитенко); Зо мною нічого нового, здорова, .. видержка мене не покидає (Леся Українка); У хлопчика відразу зникав з обличчя безпомічний дитячий вигляд.. На ньому зразу з'являвся якийсь дивний не дитячий спокій, самовлада і певність у собі (С. Васильченко).

ВИ́ТРИМКА (час при фотографуванні, протягом якого залишається відкритим об'єктив фотоапарата), ВИ́ДЕРЖКА, ЕКСПОЗИ́ЦІЯ. Оснащено (фотоапарат).. затвором із великим діапазоном витримок (з газети); Варвара навела апарат,.. і зробила найбільшу видержку (Л. Первомайський); Застосування тривалих експозицій дає можливість діставати на фотографії слабші зорі, ніж ті, які ми бачимо в.. телескоп (з підручника).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видержка — ви́держка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. видержка — -и, ж. 1》 Уміння володіти собою за будь-яких обставин; витримка. 2》 Дія і стан за знач. видержувати, видержати (у 7 знач.). 3》 Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об'єктив фотоапарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видержка — ВИ́ДЕРЖКА, и, ж. 1. розм. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах; витримка (у 1 знач.). Зо мною нічого нового, здорова, як і при тобі, видержка мене не покидає (Леся Українка); – А мене туга погнала, – об'яснив весело. Словник української мови у 20 томах
  4. видержка — ВИ́ДЕРЖКА, и, ж. 1. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах; витримка. Зо мною нічого нового, здорова, як і при тобі, видержка мене не покидає (Л. Укр., V, 1956, 309); [Дудар:] Але, крім вогню, хлопче, треба мати ще й видержку (Мик., І, 1957, 81). Словник української мови в 11 томах