видержка
ВИ́ДЕРЖКА, и, ж.
1. розм. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах; витримка (у 1 знач.).
Зо мною нічого нового, здорова, як і при тобі, видержка мене не покидає (Леся Українка);
– А мене туга погнала, – об'яснив весело. – Видержки не мав, осідлав коня і пігнав до тебе (О. Кобилянська);
[Дудар:] Але, крім вогню, хлопче, треба мати ще й видержку (І. Микитенко).
2. спец. Дія і стан за знач. виде́ржувати, ви́держати 7; витримка (у 2 знач.).
Вироби з ковкого чавуну одержують шляхом тривалого нагрівання і видержки при певній температурі виливків з білого чавуну (з навч. літ.);
У процесі бродіння й видержки відбувається розклад і виділення з соків більшої частини білкових речовин (з навч. літ.).
3. Час, упродовж якого світло діє на світлочутливий елемент фотоапарата; витримка (у 3 знач.).
Одних оптичних якостей для фотографування далеких туманностей і зірок не достатньо, необхідна велика, інколи багатогодинна видержка (з наук.-попул. літ.);
Варвара навела апарат, зовсім одкривши діафрагму, і зробила найбільшу видержку (Л. Первомайський).
Значення в інших словниках
- видержка — ви́держка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- видержка — -и, ж. 1》 Уміння володіти собою за будь-яких обставин; витримка. 2》 Дія і стан за знач. видержувати, видержати (у 7 знач.). 3》 Час фотографування, протягом якого залишається відкритим об'єктив фотоапарата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видержка — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
- видержка — ВИ́ДЕРЖКА, и, ж. 1. Уміння володіти собою в будь-яких обставинах; витримка. Зо мною нічого нового, здорова, як і при тобі, видержка мене не покидає (Л. Укр., V, 1956, 309); [Дудар:] Але, крім вогню, хлопче, треба мати ще й видержку (Мик., І, 1957, 81). Словник української мови в 11 томах