визирцем

Ви́зирцем

нар. Высматривая.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визирцем — ви́зирцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. визирцем — присл. Визираючи, виглядаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визирцем — ВИ́ЗИРЦЕМ, присл., розм., рідко. Услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; стежачи. Іти визирцем. Словник української мови у 20 томах
  4. визирцем — див. назирці Словник синонімів Вусика