визирцем

ви́зирцем

присл.

Визираючи, виглядаючи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визирцем — ви́зирцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. визирцем — ВИ́ЗИРЦЕМ, присл., розм., рідко. Услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; стежачи. Іти визирцем. Словник української мови у 20 томах
  3. визирцем — див. назирці Словник синонімів Вусика
  4. визирцем — Ви́зирцем нар. Высматривая. Словник української мови Грінченка