визирцем
ви́зирцем
присл.
Визираючи, виглядаючи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визирцем — ви́зирцем прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- визирцем — ВИ́ЗИРЦЕМ, присл., розм., рідко. Услід за ким-, чим-небудь, не відстаючи; стежачи. Іти визирцем. Словник української мови у 20 томах
- визирцем — див. назирці Словник синонімів Вусика
- визирцем — Ви́зирцем нар. Высматривая. Словник української мови Грінченка