визиск

ви́зиск

-у, ч.

Привласнення результатів додаткової та частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визиск — ви́зиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. визиск — див. ЕКСПЛУАТАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. визиск — ВИ́ЗИСК, у, ч. Здирництво, експлуатація. Стає земля пусткою. Навіть оплакати того лиха нікому, бо того замучили, того вже під ланцюгом женуть на тортури і визиск (з легенди); Темні сили визиску й гноблення .. прагнуть ширити свою каїнову роботу (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. визиск — ЕКСПЛУАТА́ЦІЯ (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), ВИ́ЗИСК, ВИЗИ́СКУВАННЯ. — Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особливим добром, інакше буде зловжиток... Словник синонімів української мови
  5. визиск — Ви́зиск, -ку; -зиски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. визиск — ВИ́ЗИСК, у, ч. Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація. Словник української мови в 11 томах