1. Великий тлумачний словник сучасної мови

визискуваний

визи́скуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. ч. до визискувати.

|| у знач. ім. визискуваний, -ного, ч. Той, кого визискують.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визискуваний — визи́скуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. визискуваний — ВИЗИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до визи́скувати. Незаможник свідомий своєї належності до класу гнобленого, класу визискуваного, класу передового передусім (В. Словник української мови у 20 томах
  3. визискуваний — ВИЗИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до визи́скувати. Незаможник свідомий своєї належності до класу гнобленого, класу визискуваного, класу передового передусім (Еллан, II, 1958, 88); // у знач. ім. визи́скуваний, ного, ч. Той, кого визискують. Словник української мови в 11 томах