визиск
ВИ́ЗИСК, у, ч.
Здирництво, експлуатація.
Стає земля пусткою. Навіть оплакати того лиха нікому, бо того замучили, того вже під ланцюгом женуть на тортури і визиск (з легенди);
Темні сили визиску й гноблення .. прагнуть ширити свою каїнову роботу (Н. Рибак);
Двадцять злотих на тиждень кваліфікованому друкареві, до того ж такому здібному, такому меткому, як його Бранко, – це не лише визиск, але й глум серед білого дня! (Ірина Вільде);
Немає між людьми тепла-привіту, Де визиску загусла чорна тьма (Д. Павличко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визиск — ви́зиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- визиск — див. ЕКСПЛУАТАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- визиск — -у, ч. Привласнення результатів додаткової та частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визиск — ЕКСПЛУАТА́ЦІЯ (привласнення продуктів чужої праці власниками засобів виробництва), ВИ́ЗИСК, ВИЗИ́СКУВАННЯ. — Я думаю, що магазини, крамниці, залізні дороги повинні бути громадським, а не особливим добром, інакше буде зловжиток... Словник синонімів української мови
- визиск — Ви́зиск, -ку; -зиски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- визиск — ВИ́ЗИСК, у, ч. Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва; експлуатація. Словник української мови в 11 томах