викидати
Ви́кидати, -даю, -єш
гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. І. 171.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос. Зміев. у.
---------------
Викидати, -даю, -єш
сов. в. викинути, -ну, -неш, гл.
1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711.
2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. викидати принос. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи. предъявлять весь собранный въ селахъ. товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191.
3) викидати на очі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що нас хати нема. Г. Барв. 433.
4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61.
5) О растеніях. викидати колос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки. Грин. I. 190.
Значення в інших словниках
- викидати — Викидати собі: докоряти собі [VI] Словник з творів Івана Франка
- викидати — ви́кидати дієслово доконаного виду викида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- викидати — (на берег) кидати; (з хати) виганяти; (з тексту) викреслювати; (як непотріб) кидати під лаву; (гроші) витрачати, розтринькувати; (колос) обростати чим; (ляву) вивергати; (їжу) блювати чим. Словник синонімів Караванського
- викидати — I -аю, -аєш, док., перех. 1》 Викинути все за кілька разів. 2》 Випустити, утворити у процесі росту один за одним, неодночасно (колосся, пуп'янки, листя і т. ін.). II -аю, -аєш, недок., викинути, -ну, -неш, док., перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викидати — ВИ́КИДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Викинути всіх або все за кілька разів. Василина викидала з мішка свою одежу, взяла одну спідницю й розгорнула (І. Нечуй-Левицький); Після того, коли я викидав усі папери, охоплені полум'ям, залишалася порожня шафа (Л. Словник української мови у 20 томах
- викидати — див. виганяти; кидати Словник синонімів Вусика
- викидати — викида́ти / ви́кинути за борт кого, що. Відмовлятися від кого-, чого-небудь як від непотрібного, непридатного і т. ін. Не варто викидати за борт і один з найстарших різновидів фантастики з його роллю популяризатора наукових знань. Фразеологічний словник української мови
- викидати — БЛЮВА́ТИ без додатки і чим, РИГА́ТИ вульг., ВИКИДА́ТИ що і без додатка, розм. рідше. — Док.: ви́кинути. Міське повітря давило йому груди, затроювало кров із кожним зітханням. Першими тижнями то вже так було зле, що аж кров'ю почав блювати (Г. Словник синонімів української мови
- викидати — Викида́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викидати — ВИ́КИДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Викинути все за кілька разів. Василина викидала з мішка свою одежу, взяла одну спідницю й розгорнула (Н.-Лев., II, 1956, 103); Після того, коли я викидав усі папери, охоплені полум’ям, залишалася порожня шафа (Сміл. Словник української мови в 11 томах