1. Словник української мови Грінченка

викотити

Ви́котити, -ся

см. викочувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викотити — ви́котити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викотити — див. викочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викотити — ВИ́КОТИТИ див. вико́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. викотити — ви́котити вул. вибити (зуби)(ст): Його набили. Підзолили йому очі і викотили два зуби. Щастя, що то були молочні зуби, але все-таки вибили, і він цілий рік ходив щербатий (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. викотити — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
  6. викотити — Ви́котити, див. вико́чувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. викотити — ВИ́КОТИТИ див. вико́чувати. Словник української мови в 11 томах