викотити

ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док.: ви́тріщити, ви́пнути, ви́п'ясти, ви́лупити, ви́рячити, ви́котити, ви́балушити, ви́торопити розм. ви́валити, ви́пулити діал. — Чого це ти, Денисе, витріщаєш на мене очі, неначе вперше мене бачиш? — сказала Настя (М. Коцюбинський); Кобза, як не випинав баньки, щоб розгледіть молодих, однак не розгледів (О. Стороженко); Роти свої пороззявляли (Еней з ягою) і очі на лоби п'яли (І. Котляревський); Тисяча душ очі на неї пнутиме (І. Рябокляч); Гутман вилуплює п'яні очі на заклятого від здивування.. офіцера (П. Колесник); Він.. широко вирячив очі й дививсь на неї (І. Нечуй-Левицький); Вона стиснула кулаки, викотила очі.. і почала тупотіти ногами (Л. Яновська); Баран вибалушив на нього свої очі з виразом тупого нерозуміння (І. Франко); Я виторопив очі, дивлюсь і питаю: — То ви ж хто такий і чого вам треба у моїй квартирі? (С. Васильченко); Стоїть сердека, очі вивалив, мов баран (Г. Квітка-Основ'яненко); Всі, як манекени,.. сиділи, випуливши очі (Г. Хоткевич).