1. Словник української мови Грінченка

випихати

Випихати, -хаю, -єш

сов. в. випхати, -хаю, -єш и випхнути, -ну, -неш, гл. Выталкивать, вытолкнуть, вытѣснять, вытѣснить. Випихали з хати матір. Левиц. І. 411. Вона тебе випихає (заміж за удівця) на троє дітей, аби не за мене. Г. Барв. 233. Випхнули батька з хати. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випихати — випиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. випихати — Виштовхувати, витуряти, витурювати, витручувати; (підло) п! ВИГАНЯТИ. Словник синонімів Караванського
  3. випихати — -аю, -аєш, недок., випхати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись, кудись. || Пхаючи, витискати, висовувати, вивозити поперед себе. 2》 перен. Віддавати (заміж). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випихати — ВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПХАТИ, аю, аєш, ВИ́ПХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. кого і без прям. дод. Пхаючи, примушувати вийти звідкись, кудись, стати десь. Уляна з кулаком на дорогу випихає Андрійка за двері (М. Словник української мови у 20 томах
  5. випихати — див. виганяти; штовхати Словник синонімів Вусика
  6. випихати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. випихати — ВИПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Пхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись, кудись. Уляна з кулаком на дорогу випихає Андрійка за двері (Коцюб. Словник української мови в 11 томах