1. Словник української мови Грінченка

випорожняти

Випорожняти, -няю, -єш

сов. в. випорожнити, -ню, -ниш, гл. Опорожнять, опорожнить. Кутки випорожнять. Заберуть все имущество изъ дому. Ном. № 10824.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випорожняти — випорожня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випорожняти — -яю, -яєш і випорожнювати, -юю, -юєш, недок., випорожнити, -ню, -ниш, док., перех. Повністю видаляючи що-небудь звідкись, робити порожнім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випорожняти — ВИПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ВИПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОРОЖНИТИ, ню, ниш, док., що. Повністю видаляючи що-небудь звідкись, робити порожнім. [Євгеній (випорожнює кишені і дає їй [арф'янці] все):] Возьми [візьми], – се посліднє, а я не потребую (І. Словник української мови у 20 томах
  4. випорожняти — СПОРОЖНИ́ТИ (зробити порожнім, видаливши щось), ВИ́ПОРОЖНИТИ, ЗВІЛЬНИ́ТИ від чого, ОПОРОЖНИ́ТИ рідше. — Недок.: спорожня́ти, споро́жнювати, випорожня́ти, випоро́жнювати, звільня́ти, опорожня́ти, опоро́жнювати. Словник синонімів української мови
  5. випорожняти — ВИПОРОЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИПОРО́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПОРОЖНИТИ, ню, ниш, док., перех. Повністю видаляючи що-небудь звідкись, робити порожнім. [Євгеній (випорожнює кишені і дає їй [арф’янці] все):] Возьми, — се посліднє, а я не потребую (Фр. Словник української мови в 11 томах