1. Словник української мови Грінченка

виріжок

Ви́ріжок, -жку

м.

1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ.

2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виріжок — ви́ріжок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виріжок — -жка, ч. 1》 Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ. 2》 розм. Крайня, кінцева частина села. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виріжок — ВИ́РІЖОК, жку, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ. Піднятий на могутніх плечах Юджина, він замахав руками, як уміють махати лише італійці, вхопивши за виріжок веранди, подриґав трохи ногами й переліз через ґратницю (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. виріжок — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Словник синонімів української мови
  5. виріжок — ВИ́РІЖОК, жка, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ. Піднятий на могутніх плечах Юджина, він замахав руками, як уміють махати лише італійці, вхопивши за виріжок веранди, подригав трохи ногами й переліз через гратницю (Загреб. Словник української мови в 11 томах