виріжок

Значення в інших словниках

1. виріжок — ви́ріжок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. виріжок — ВИ́РІЖОК, жку, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ. Піднятий на могутніх плечах Юджина, він замахав руками, як уміють махати лише італійці, вхопивши за виріжок веранди, подриґав трохи ногами й переліз через ґратницю (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
3. виріжок — ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Словник синонімів української мови
4. виріжок — ВИ́РІЖОК, жка, ч. 1. Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ. Піднятий на могутніх плечах Юджина, він замахав руками, як уміють махати лише італійці, вхопивши за виріжок веранди, подригав трохи ногами й переліз через гратницю (Загреб. Словник української мови в 11 томах
5. виріжок — Ви́ріжок, -жку м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет. Словник української мови Грінченка