виріз

ви́різ

-у, ч.

1》 Прорізаний отвір або заглибина певної форми.

2》 Виїмка для голови, шиї на одежі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виріз — ви́різ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виріз — ВИ́РІЗ, у, ч. 1. Прорізаний у чомусь отвір або заглибина певної форми. Склади два кілочки, поклади межи ними прутик з вирізами, а тоді підстав під колоду – колода, підперта цим пристроєм, стоїть і стоятиме хоч рік (І. Словник української мови у 20 томах
  3. виріз — ВИ́РІЗ (виїмка для голови, шиї на одягу), ВИ́КОТ, ПА́ЗУХА (в сорочці); ДЕКОЛЬТЕ́ (в жіночому одязі). Він одягнув плащ — круглу пелерину з вирізом для голови (О. Словник синонімів української мови
  4. виріз — ВИ́РІЗ, у, ч. 1. Прорізаний отвір або заглибина певної форми. Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (Кучер, Дорога.. Словник української мови в 11 томах