1. Словник української мови Грінченка

витворювати

Витворювати

см. витворяти.

---------------

Витворя́ти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш

сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витворювати — витво́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витворювати — I -юю, -юєш, недок., витворити, -рю, -риш, док., перех. Робити що-небудь існуючим, в процесі творчої праці викликати до життя; створювати. || Породжувати що-небудь, викликати появу чогось. II див. витворяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витворювати — ВИТВО́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ТВОРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Робити що-небудь існуючим, створювати у процесі творчої праці. В нас уже кілька комісій, котрі впорядковують термінологію всякого роду, витворюють і ухвалюють ті чи інші неологізми (В. Словник української мови у 20 томах
  4. витворювати — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. витворювати — Витво́рювати, -рюю, -рюєш, -рює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. витворювати — ВИТВО́РЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ТВОРИТИ, рю, риш, док., перех. Робити що-небудь існуючим, в процесі творчої праці викликати до життя; створювати. Словник української мови в 11 томах