1. Словник української мови Грінченка

вихрещувати

Вихрещувати, -щую, -єш

сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихрещувати — вихре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вихрещувати — і вихрищувати, -ую, -уєш, недок., вихрестити, -ещу, -естиш і вихристити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії. 2》 перен., розм. Бити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихрещувати — ВИХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХРЕСТИТИ, ещу, естиш, док. 1. кого, що. Здійснювати обряд хрещення над людиною, яка переходить у християнство з іншої релігії. Словник української мови у 20 томах
  4. вихрещувати — ВИХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХРЕСТИТИ, ещу, естиш, док., перех. 1. Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить в християнство з іншої релігії. 2. перен., розм. Бити кого-небудь. — Що ж тепер з ними будуть робити? — Вихрестити! — хтось крикнув (Мирний, І, 1954, 259). Словник української мови в 11 томах