1. Словник української мови Грінченка

вихрування

Вихрува́ння, -ня

с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихрування — -я, діал. Буйство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихрування — ВИХРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вихрува́ти. Наче широке, глухими рябіючи брижами, море, В передчутті гомінкого бурхливих вітрів вихрування, Ще ні туди ні сюди не спрямовує хвилі своєї .. – Так і старець .. у серці своєму вагався Поміж двох рішень (Борис Тен, пер. з тв. Гомера). Словник української мови у 20 томах