вихрування
вихрува́ння
-я, діал.
Буйство.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихрування — ВИХРУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. вихрува́ти. Наче широке, глухими рябіючи брижами, море, В передчутті гомінкого бурхливих вітрів вихрування, Ще ні туди ні сюди не спрямовує хвилі своєї .. – Так і старець .. у серці своєму вагався Поміж двох рішень (Борис Тен, пер. з тв. Гомера). Словник української мови у 20 томах
- вихрування — Вихрува́ння, -ня с. Буйство, буянство. К. ПС. 134. Словник української мови Грінченка