1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вихруватий

вихрува́тий

I рідко вихрюватий, -а, -е.

З вихором, вихрами (див. вихор I 1)).

II рідко вихрюватий, -а, -е.

З вихором, вихрами (див. вихор II).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихруватий — вихрува́тий 1 прикметник вітряний рідко вихрува́тий 2 прикметник з вихрами рідко Орфографічний словник української мови
  2. вихруватий — ВИХРУВА́ТИЙ¹, рідко ВИХРЮВА́ТИЙ, а, е. З вихором, вихрами (див. ви́хор¹ 1). Зима вихрувата (Сл. Гр.); * Образно. Таємничість і гострота моменту, – все це так відповідало вихруватій Даньковій вдачі (О. Гончар). ВИХРУВА́ТИЙ², рідко ВИХРЮВА́ТИЙ, а... Словник української мови у 20 томах
  3. вихруватий — ВИХРУВА́ТИЙ¹, рідко ВИХРЮВА́ТИЙ, а, е. З вихором, вихрами ( див. ви́хор¹ 1). Зима вихрувата (Сл. Гр.); *Образно. Таємничість і гострота моменту, — все це так відповідало вихруватій Даньковій вдачі (Гончар, Таврія.., 1957, 386). Словник української мови в 11 томах
  4. вихруватий — Вихруватий, -а, -е и вихрюватий, -а, -е 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата. 2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті. К. Псал. 152. Словник української мови Грінченка