1. Словник української мови Грінченка

владицтво

Владицтво, -ва

с.

1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54.

2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владицтво — влади́цтво іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. владицтво — -а, с., рідко. Панування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владицтво — ВЛАДИ́ЦТВО, а, с. 1. рел.-церк. Діяльність і сан владики (у 3 знач.). Єронім Устрицький Перемиським владикою став у 1715 р., від владицтва відмовився 1746 р. (з рел.-церк. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. владицтво — ВЛАДИ́ЦТВО, а, с., ц.-с., рідко. Панування. Словник української мови в 11 томах