водопій

Водопій, -пою

м. Водопой. Бере Ох того коня за поводи, веде до водопою до річки. Рудч. Ск. ІІ. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водопій — водопі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. водопій — [водоп’ій] -пойу, ор. -пойеим, м. (на) -пойі Орфоепічний словник української мови
  3. водопій — -пою, ч. 1》 Місце на річці, озері і т. ін., де напувають худобу або куди приходять пити дикі тварини. 2》 Пиття води тваринами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. водопій — ВОДОПІ́Й, по́ю, ч. 1. Місце на річці, озері і т. ін., де напувають худобу або куди приходять пити воду дикі тварини. – Товар, паночку, погнав напувати. Словник української мови у 20 томах
  5. водопій — Водопі́й, -по́ю, -по́єві; -по́ї, -по́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. водопій — ВОДОПІ́Й, по́ю, ч. 1. Місце на річці, озері і т. ін., де напувають худобу або куди приходять пити дикі тварини. — Товар, паночку, погнав напувати. Словник української мови в 11 томах