1. Словник української мови Грінченка

войовниця

Войовниця, -ці

ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовниця — войовни́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. войовниця — -і. Жін. до войовник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. войовниця — ВОЙОВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камілла – страшна войовниця, І знахурка, і чарівниця (І. Котляревський); Серед спалених начервоно скель доживають вільні войовниці в безнадійнім бою за жіночу долю (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. войовниця — ВОЙОВНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камилла… войовниця, І знахурка, і чарівниця (Котл., І, 1952, 197); Його [Зевса] улюблена дочка Афіна змальована в "Іліаді" і "Одіссеї" як грізна войовниця (Іст. стар. світу, 1957, 77). Словник української мови в 11 томах