войовниця
войовни́ця
-і.
Жін. до войовник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- войовниця — войовни́ця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- войовниця — ВОЙОВНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камілла – страшна войовниця, І знахурка, і чарівниця (І. Котляревський); Серед спалених начервоно скель доживають вільні войовниці в безнадійнім бою за жіночу долю (Н. Словник української мови у 20 томах
- войовниця — ВОЙОВНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до войовни́к. Камилла… войовниця, І знахурка, і чарівниця (Котл., І, 1952, 197); Його [Зевса] улюблена дочка Афіна змальована в "Іліаді" і "Одіссеї" як грізна войовниця (Іст. стар. світу, 1957, 77). Словник української мови в 11 томах
- войовниця — Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71. Словник української мови Грінченка