1. Великий тлумачний словник сучасної мови

войовниче

войовни́че

Присл. до войовничий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. войовниче — войовни́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. войовниче — ВОЙОВНИ́ЧЕ. Присл. до войовни́чий. Воєнний комендант з Кленів .. помітно повеселішав, жвавіше заморгав оком і войовниче замахав рукою (С. Скляренко); Стратон Стратонович, як завжди, підсмикнув штани і войовниче спрямував свої кроки до дверей (О. Словник української мови у 20 томах
  3. войовниче — ВОЙОВНИ́ЧЕ. Присл. до войовни́чий. — На вас, тату, як мені здається, нічим не вгодиш! — насупився Тимофій. — Як це нічим? — Одразу скипів старий і войовниче потягнувся до палиці (Стельмах, II, 1962, 31). Словник української мови в 11 томах