1. Словник української мови Грінченка

волоконце

Волокно, -на

с. Волокно. ум. волоконце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волоконце — волоко́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. волоконце — -я, с. Зменш. до волокно 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волоконце — ВОЛОКО́НЦЕ, я, с. Зменш. до волокно́ 1. – Сидіте, прядіте, Дівки, волоконце (П. Чубинський); Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. волоконце — ВОЛОКО́НЦЕ, я, с. Зменш. до волокно́ 1. — Сидіте, прядіте. Дівки, волоконце (Чуб., V, 1874, 109); Кажуть у селі, що в неї [Докії] з-під пальців просте волоконце стає срібною ниткою (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 179); *Образно. Словник української мови в 11 томах