1. Словник української мови Грінченка

вурда

Вурда, -ди

ж.

1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151.

2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вурда — Ву́рда: — вид гуцульського сиру [24;IX] Словник з творів Івана Франка
  2. вурда — ву́рда іменник жіночого роду варений сир діал. Орфографічний словник української мови
  3. вурда — И, ж., зах. Варений невитриманий сир. Вода – як вурда переляку. (ЗД:63). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. вурда — -и, ж., зах. Варений невитриманий сир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вурда — ВУ́РДА, и, ж., зах. Варений невитриманий сир. [Маруся:] Так, ходила я До нього сира й вурди купувати (І. Франко); Вурда – це той же сир, але такий, що виділяється під впливом тепла. Се гірший ґатунок (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  6. вурда — ВУ́РДА, и, ж., зах. Варений невитриманий сир. [Маруся:] Так, ходила я До нього сира й вурди купувати (Фр., IX, 1952, 324). Словник української мови в 11 томах