відвалювання
Відвалювання, -ня
с. Отваливаніе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвалювання — відва́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відвалювання — -я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
- відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. Відвалювання глини. Словник української мови в 11 томах