відвалювання
відва́лювання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвалювання — -я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах
- відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. Відвалювання глини. Словник української мови в 11 томах
- відвалювання — Відвалювання, -ня с. Отваливаніе. Словник української мови Грінченка