1. Словник української мови у 20 томах

відвалювання

ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відва́лювати 1.

У разі виконання земляних робіт поблизу трас діючих комунікацій не дозволяється відвалювання ґрунту на ці траси (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвалювання — відва́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відвалювання — -я, с. Дія за знач. відвалювати 1). Відвалювання глини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відвалювання — ВІДВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відва́лювати 1. Відвалювання глини. Словник української мови в 11 томах
  4. відвалювання — Відвалювання, -ня с. Отваливаніе. Словник української мови Грінченка