1. Словник української мови Грінченка

відвіт

Відвіт, -ту

м. Отвѣтъ. ЗОЮР. II. 207. одвіт оддавати. Отвѣчать. КС. 1882. XII. 501.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвіт — -у, ч., заст. Відповідь. Бути в одвіті — бути відповідальним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвіт — хохл. (ответ) відповідь відповідь, див. відказ Словник чужослів Павло Штепа
  3. відвіт — ВІДВІ́Т, у, ч., заст. 1. Відповідь. Хто не спитає, за кого вона йде, “за Левка” – один одвіт (Г. Квітка-Основ'яненко); – Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам'ятатиме!.. (Б. Грінченко); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (А. Словник української мови у 20 томах
  4. відвіт — ВІДВІ́Т, у, ч., заст. 1. Відповідь. Хто не спитає, за кого вона йде, "за Левка" — один одвіт (Кв.-Осн., II, 1956, 301); — Ну, ми напишемо такий одвіт, що довго він нас пам’ятатиме!.. (Гр. Словник української мови в 11 томах