відгін

Значення в інших словниках

1. відгін — відгі́н 1 іменник чоловічого роду спосіб; дія відгі́н 2 іменник чоловічого роду продукт Орфографічний словник української мови
2. відгін — -гону, ч. 1》 Спосіб відгодівлі худоби, за якого вона весь час перебуває на пасовищі. 2》 спец. Дія за знач. відгонити II 4). 3》 Продукт відганяння якої-небудь речовини. || Поділ суміші компонентів на фракції за допомогою кип'ятіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгін — ВІДГІ́Н, го́ну, ч. 1. Перебування худоби на далеких пасовищах. Він чабан, тому може під час відгону табунів непомітно для інших зникнути з пасовища і за кілька днів домчати до Воїня чи Лубна і повернутися назад... (В. Малик). 2. спец. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах
4. відгін — ВІДГІ́Н, го́ну, ч. 1. Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі. 2. спец. Дія за знач. відго́нити² 4. У 1912 р. починають добувати бензин з нафти способом прямого відгону (Нафта.., 1951, 15). 3. Продукт відганяння якої-небудь речовини. Словник української мови в 11 томах