відгін

відгі́н 1

іменник чоловічого роду

спосіб; дія

відгі́н 2

іменник чоловічого роду

продукт

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відгін — -гону, ч. 1》 Спосіб відгодівлі худоби, за якого вона весь час перебуває на пасовищі. 2》 спец. Дія за знач. відгонити II 4). 3》 Продукт відганяння якої-небудь речовини. || Поділ суміші компонентів на фракції за допомогою кип'ятіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відгін — ВІДГІ́Н, го́ну, ч. 1. Перебування худоби на далеких пасовищах. Він чабан, тому може під час відгону табунів непомітно для інших зникнути з пасовища і за кілька днів домчати до Воїня чи Лубна і повернутися назад... (В. Малик). 2. спец. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах
  3. відгін — ВІДГІ́Н, го́ну, ч. 1. Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі. 2. спец. Дія за знач. відго́нити² 4. У 1912 р. починають добувати бензин з нафти способом прямого відгону (Нафта.., 1951, 15). 3. Продукт відганяння якої-небудь речовини. Словник української мови в 11 томах
  4. відгін — Відгін, -гону м. Отбой. Від баб одгону нема. Словник української мови Грінченка