відмовитися
Відмовлятися, -ляюся, -єшся
сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Черниг. у. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. МВ. І. 21.
2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися. Чуб. V. 767.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмовитися — відмо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відмовитися — [в'ідмовиетиес'а] -оўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -оўл'ац':а; нак. -оўс'а, -оўтеис'а Орфоепічний словник української мови
- відмовитися — див. відмовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ див. відмовля́тися. Словник української мови у 20 томах
- відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ див. відмовля́тися. Словник української мови в 11 томах