1. Орфоепічний словник української мови

відмовитися

відмо́витися

[в'ідмовиетиес'а]

-оўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -оўл'ац':а; нак. -оўс'а, -оўтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмовитися — відмо́витися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмовитися — див. відмовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ див. відмовля́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. відмовитися — ВІДМО́ВИТИСЯ див. відмовля́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. відмовитися — Відмовлятися, -ляюся, -єшся сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Черниг. Словник української мови Грінченка