1. Словник української мови Грінченка

відписувати

Відписувати, -сую, -єш

сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл.

1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого. К. XII. 65.

2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Левиц. Пов. 80. Макієвський пан відписав на церкву худобу. Г. Барв. 168.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відписувати — відпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відписувати — Відповідати <�листовно>; (майно) заповідати, відказувати; Г. списувати, переписувати на кого. Словник синонімів Караванського
  3. відписувати — -ую, -уєш, недок., відписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 також без додатка. Відповідати комусь листовно. || Повідомляти листом про щось. 2》 Письмово заповідати кому-небудь своє майно у спадок. 3》 діал. Списувати, переписувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. також без дод. Відповідати комусь листовно. Тепер .. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Панас Мирний); Я пишу на Русь листи та пишу, а лиш ти один відписуєш (В. Словник української мови у 20 томах
  5. відписувати — ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯ рідше. — Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися. Словник синонімів української мови
  6. відписувати — Відпи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. також без додатка. Відповідати комусь листовно. Тепер.. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Мирний, V, 1955, 399); Я пишу на Русь листи та пишу... Словник української мови в 11 томах