1. Словник синонімів української мови

відписувати

ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯ рідше. — Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися. Не гнівайтесь, що так не хутко на Ваші листи відповідаю (Леся Українка); Час від часу (сини) відгукуються листами (О. Гуреїв); Певне ж єсть поважні причини, коли ти не могла обізватись навіть на такий лист, який був мій останній (Леся Українка).

ЗАПОВІДА́ТИ (залишати що-небудь комусь у спадок), ВІДКА́ЗУВАТИ розм.; ВІДПИ́СУВАТИ розм., ЗАПИ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПИ́СУВАТИ розм. (даючи письмове розпорядження). — Док.: запові́сти́, відказа́ти, відписа́ти, записа́ти, переписа́ти. (Ернест:) Тітка заповіла мені дім (І. Франко); — Вмираю, діти, — сказав він.. Хату я одказую на обидвох синів навпіл (П. Козланюк); — Я вже надумала, кому що повіддавати, коли помру. От хату свою я йому відписую, — й тітка Меланка кивнула на мене (Є. Гуцало); Карпова тітка померла — десь у городі служила стара дівка, самотня, і записала Карпові двісті рублів (М. Коцюбинський); Отак собі цей Гринько роздумав та й переписав ціле своє господарство на жінку (Лесь Мартович). — Пор. 2. залиша́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відписувати — відпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відписувати — Відповідати <�листовно>; (майно) заповідати, відказувати; Г. списувати, переписувати на кого. Словник синонімів Караванського
  3. відписувати — -ую, -уєш, недок., відписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 також без додатка. Відповідати комусь листовно. || Повідомляти листом про щось. 2》 Письмово заповідати кому-небудь своє майно у спадок. 3》 діал. Списувати, переписувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. також без дод. Відповідати комусь листовно. Тепер .. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Панас Мирний); Я пишу на Русь листи та пишу, а лиш ти один відписуєш (В. Словник української мови у 20 томах
  5. відписувати — Відпи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. також без додатка. Відповідати комусь листовно. Тепер.. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Мирний, V, 1955, 399); Я пишу на Русь листи та пишу... Словник української мови в 11 томах
  7. відписувати — Відписувати, -сую, -єш сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого. Словник української мови Грінченка