відсвяткувати

Відсвяткува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвяткувати — відсвяткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсвяткувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Відзначити певне свято, видатну подію тощо. 2》 Закінчити святкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ див. відсвятко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відсвяткувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. відсвяткувати — Відсвяткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Відзначити певне свято, видатну подію тощо. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати.. 25-літ-ній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр. Словник української мови в 11 томах