відсвяткувати
Відсвяткува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсвяткувати — відсвяткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсвяткувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Відзначити певне свято, видатну подію тощо. 2》 Закінчити святкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ див. відсвятко́вувати. Словник української мови у 20 томах
- відсвяткувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- відсвяткувати — Відсвяткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Відзначити певне свято, видатну подію тощо. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати.. 25-літ-ній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр. Словник української мови в 11 томах